Вчитель біології: Конспекти уроків та завдання

Урок № 45

Тема. Клітинний цикл. Мітоз.Мейоз.

Цілі уроку: розглянути особливості клітинного циклу; проаналізувати та порівняти процеси мітозу й мейозу, а також процеси, які відбуваються на різних етапах життя клітини.

Обладнання й матеріали:

таблиці «Будова рослинної клітини», «Будова тваринної клітини», «Будова мембрани», «Мітоз», «Мейоз», мікроскоп, мікропрепарат кореня цибулі, фотографії мітотичних клітин.

Базові поняття й терміни: клітинний цикл, мітоз, мейоз, поділ клітини, інтерфаза, профаза, метафаза, анафаза, телофаза, веретено поділу.

Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів Питання для бесіди

1.Яку будову має хромосома?

2. Що таке каріотип?

3.Що таке політенні хромосоми?

4.З яких компонентів складається ядро клітини?

5. Які функції виконує цитоскелет?

ІІ. Мотивація навчальної діяльнсті.

Як ви розумієте вислів "Молодість - це скарб,що містить усе?"

III. Вивчення нового матеріалу. Розповідь учителя з елементами бесідиЖиттєвий цикл будь-якої клітини складається з двох основних частин — процесу поділу й інтерфази. У тих клітин, які втратили здатність до поділу, клітинний цикл закінчується не початком нового циклу, а загибеллю клітини. Під час інтерфази в клітинах відбувається багато процесів. Вони ростуть і накопичують речовини, необхідні для наступного поділу. Сам поділ клітин може проходити по-різному. Прокаріотичні клітини діляться переважно шляхом простого мітотичного поділу. У цьому варіанті їхній нуклеоїд подвоюється шляхом реплікації, і нова копія прикріплюється до клітинної мембрани, після чого між двома нуклеїнами формується нова клітинна стінка. Інтерфази між поділами прокаріотичних клітин займають невеликі проміжки часу. Більшості бактерій для підготовки поділу вистачає близько двадцяти хвилин. У еукаріотів процес поділу, як і інтерфаза, триває довше. Процеси, які відбуваються під час поділу, у них складніші через наявність ядра та спадкового матеріалу у вигляді хромосом. У більшості випадків поділ еукаріотичних клітин представлений у формі мітозу або мейозу. Типовий мітоз складається з чотирьох основних фаз: профази, метафази, анафази й телофази. Під час профази в ядрі відбувається спіралізація хромосом. У результаті їх лінійний розмір зменшується у 25 разів. Самі хромосоми стають добре видимими у світловий мікроскоп, при цьому кожна з хромосом складається з двох хроматид (друга хроматида утворюється протягом інтерфази в результаті процесу реплікації). Протягом профази також відбувається редукція ядерець та ядерної оболонки, а центріолі розходяться до полюсів клітини і стимулюють утворення мікротрубочок клітинного веретена по- ділу. На початку метафази хромосоми рухаються до екватора клітини й розміщуються там, утворюючи метафазну пластинку. На хромосомах чітко можна побачити центромеру — первинну перетяжку, до якої прикріплюється веретено поділу. Хроматиди відштовхуються одна від одної та залишаються з’єднаними лише завдяки центромері. Одночасний поділ центромер усіх хромосом є початком наступної фази поділу — анафази. Під час анафази з’єднані попарно хроматиди роз’єднуються, стаючи дочірніми хромосомами, і розхо- дяться до полюсів клітини. Після закінчення руху хромосом до полюсів розпочинається телофаза мітозу. На цій фазі відбувається формування нових ядерних оболонок і ядерець, а хромосоми деспіралізуються. Після цього відбувається цитокінез (розділення цитоплазми). Мейоз є редукційним поділом. Фактично він складається з двох послідовних мітозів, інтерфаза між якими максимально скорочена. Крім того, протягом цієї інтерфази не відбувається синтез ДНК і кількість спадкового матеріалу не збільшується. У результаті після закінчення мейозу кожна з чотирьох утворених клітин містить удвічі менше ДНК, ніж батьківська клітина. Таким чином утворюються, наприклад, статеві клітини.

Контрольні питання.

1.Що иаке мітоз?2.Назвіть фази мітозу.3.Що відбувається в кожній фазі?4.Яка фоза найкоротша?4.Чим мітоз відрізняєть я від мейозу?

IV. Лабораторна робота Мітотичний поділ клітин.

Мета: навчитися розрізняти фази мітозу в рослинних клітинах.

Обладнання й матеріали: мікроскоп, мікропрепарат кореня цибулі, фотографії мітотичних клітин.

Хід роботи

1. За малого збільшення мікроскопа розгляньте препарат корінця цибулі та знайдіть на ньому три зони кореня: кореневий чохлик, зону поділу клітин і зону росту.

2. За великого збільшення мікроскопа розгляньте зону поділу клітин (у випадку неможливості використання великого збільшення можна використовувати фотографії мітотичних клітин).

3. Знайдіть клітину на стадії інтерфази. Замалюйте клітину, позначте на малюнку ядро клітини і клітинну оболонку.

4. Знайдіть клітину на стадії профази. Замалюйте клітину, позначте на малюнку хромосоми.

5. Знайдіть клітину на стадії метафази. Замалюйте клітину, позначте на малюнку хромосоми й веретено поділу.

6. Знайдіть клітину на стадії анафази. Замалюйте клітину, позначте на малюнку хроматин і полюси клітини.

7. Знайдіть клітину на стадії телофази. Замалюйте клітину, позначте на малюнку хромосоми й нову клітинну стінку, яка почала формуватися.

8. Зробіть висновки, в яких укажіть характерні ознаки фаз мітозу.

V. Домашнє завдання

ІІ ЕТАП ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ОЛІМПІАДИ ШКОЛЯРІВ З БІОЛОГІЇ

2015-2016 н. р.

10 клас

Теоретичний тур

Критерії оцінювання теоретичного туру

Для завдань групи А: кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

Максимальна кількість балів – 10 б.

Для завдань групи Б: лише при умові повної і правильної відповіді (коли співпадають усі літери правильних відповідей) учень отримує по 2 бали за кожну правильну відповідь.

Максимальна кількість балів – 20 б.

Для завдань групи В: за кожну правильну відповідь (коли цифра і літера співпадають) учень отримує по 0,5 балів.

Максимальна кількість балів – 20 б.

Критерії оцінювання практичного туру

Для завдання А: якщо учень правильно вказує збудника захворювання, то отримує по 2 бали за кожну правильну відповідь, а у характеристиці захворювань (шляхи зараження, локалізація, основні ознаки хвороби) кожна правильна відповідь оцінюється в 1бал.

Максимальна кількість балів – 25 б.

Для завдання Б: кожна правильна відповідь щодо зображеного на рисунку оцінюється в 1 бал, також кожне, правильно визначене позначення, оцінюється в 1 бал.

Максимальна кількість балів – 26 б.

Загальна кількість балів теоретичного й практичного турів – 101 б.

Відповіді на завдання групи А

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Б	В	А	А	Г	А	Б	В	Г	Б

Відповіді на завдання групи Б

1.	А В Г	6.	Б В Г Д
2.	Б В Д	7.	В Д
3.	А В Г Д	8.	А Б Г Д
4.	Б В	9.	Г Д
5.	В	10.	Б Д

Відповіді на завдання групи В

1.	1-Г 2-Б 3-А 4-В	6.	1-Б 2-В 3-Г 4-Д
2.	1-Б 2-А 3-В 4-Д	7.	1-Г 2-А 3-Б 4-В
3.	1-Г 2-Б 3-В 4-А	8.	1-В 2-А 3-Б 4-Г
4.	1-Б 2-Г 3-А 4-В	9.	1-В 2-А 3-Д 4-Г
5.	1-Д 2-Б 3-А 4-В	10.	1-Б 2-Д 3-А 4-В

10 клас

Практичний тур

Завдання А

Назва захворювання	Збудники	Шляхи зараження	Локалізація	Основні ознаки хвороби
*Амебна дизентерія (амебіаз)*	Амеба дизентерійна	Потрапляють у вигляді цист	Товста кишка людини	Кривавий понос, виразка в кишках
*Африканська сонна хвороба*	Трипаносома	Переносить муха цеце	Плазма крові, лімфа, спинномозкова рідина хребетних тварин і людини	Пропасниця, сонливість, слабкість, запалення лімфовузлів
*Малярія*	Плазмодій малярійний	Переносять малярійні комарі	В еритроцитах крові	Пропасниця, недокрів'я, ураження печінки, селезінки
*Шкірний лейшманіоз*	Лейшманії	Переносять москіти	У клітинах шкіри	Виразки на тілі, які довго не заживають
*Лямбліоз*	Лямблії	Потрапляють у вигляді цист	Тонка кишка, протоки печінки	Порушення функцій кишечника, запалення печінки

Завдання Б

Рис.1	Видозміна підземного пагона - кореневище	Рис.3	Будова видозміненого підземного пагона - цибулини цибулі
1.	Вузол	1.	Видозмінені листки - соковиті лусочки
2.	Верхівкова брунька	2.	Захисні лусочки
3.	Додаткові корені	3.	Верхівкова брунька
Рис.2	Зовнішня й внутрішня будова бульби картоплі	4.	Бічна брунька в пазусі листка
1.	Верхівкова брунька	5.	Донце
2.	Пазушна (бічна) брунька	6.	Додаткові корені
3.	Камбій	Рис.4	Будова пагона
4.	Деревина	1.	Стебло
5.	Кора	2.	Пазуха листка
6.	Серцевина	3.	Листок
		4.	Верхівкова брунька
		5.	Вузол
		6.	Міжвузля
		7.	Бічна брунька

Біологія 8 клас урок № 2

Тема. Виділення кінцевих продуктів метаболізму – важливий етап обміну речовин. Будова сечовидільної системи людини.

Мета. Ознайомити учнів із будовою сечовидільної системи людини; розкрити особливості будови нирок, сечоводів, сечового міхура та сечівника в зв’язку з функціями, які вони виконують; дати поняття “нефрон”, “мальпігієвий клубочок”, “капсула Шумлянського”.Розвивати уміння учнів порівнювати будову та функції органів людини, які беруть участь у виділенні продуктів обміну; уміння логічно мислити та робити відповідні висновки. Виховувати бережливе ставлення до власного організму та необхідність дотримання здорового способу життя.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Міжпредметні зв’ ́язки: урологія, зоологія.

Матеріали та обладнання: схема на дошці, малюнки в підручнику, таблиці « Внутрішні органи», навчальний фільм «Як працюють ваші нирки».

Основні поняття та терміни: нирки, корковий шар, мозковий шар, сечоводи, сечовий міхур, сечівник, нефрон, ворота нирок, вхідні судини, вихідні судини, ниркова миска.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

( Робота в малих групах) Розглянемо таблицю « Внутрішні органи» та назвемо ті, які вже вивчили.Перед вами малюнки окремих органів ( нирки, легені, шкіра, шлунково – кишковий тракт). Що об’єднує їх? Які шкідливі речовини виводяться з організму завдяки ним? Я ви думаєте – який із органів виконує найбільший об’єм роботи?

Г) Пригадайте поняття гомеостаз?

ІІІ. Отже, більша частина продуктів обміну, яка мітиться в крові, виходить через видільну систему разом з сечею.

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Тому на цьому уроці ми повинні вивчити не тільки будову та функції сечовидільної системи, а і розв’язати проблемне питання – чому при порушенні функції нирок відбувається отруєння організму людини, які захворювання трапляються.

Розповідь учителя із заповненням таблиці Органи виділення людини

Орган виділення	Особливості будови й функціонування
Нирки	У тазовій нирці (метанефросі) відсутні нефростоми. Нефрон починається капсулою, всередині якої лежить судинний клубочок. Від капсули відходить видільний каналець, в якому послідовно виділяють проксимальний звивистий відділ, петлю й дистальний звивистий відділ, який впадає до збірної трубки
Легені	Легені є органами, з допомогою яких з організму виводиться вуглекислий газ. Через вологу поверхню легеневих альвеол з організму також виводиться вода
Шкіра	Через протоки потових залоз із організму виводяться вода, сечовина й деякі солі. Випаровування води, виведеної через потові залози, приводить до втрати тепла
Печінка	У печінці відбувається утворення жовчних пігментів, які в складі жовчі виводяться до кишечнику, звідки видаляються разом з калом. Крім того, найбільш важливою функцією печінки є переробка відходів азотистого обміну, внаслідок чого утворюються азотисті продукти, що виводяться нирками

В процесі життєдіяльності в організмі людини поступово накопичуються деякі шкідливі речовини, головним чином кінцеві продукти обміну речовин. Вони виводяться з організму за допомогою спеціальних органів виділення. (Учні записують в зошиті схему).
- Що може виводити з організму шкіра? (потові залози, розташовані в шкірі виділяють воду, сечовину, солі.)
- Що з організму людини виділяється через легені у зовнішнє середовище? (вуглекислий газ і деяку кількість парів води.)
Однак основна роль у процесах виділення належить сечовидільної системи. Сечовидільну систему людини утворюють такі органи:
- сечовидільні органи, до яких відносяться нирки;
- сечовивідні органи: сечоводи, сечовий міхур і сечівник.
Подумайте, які функції виконує сечовидільна система в організмі людини? (видаляє з організму рідкі продукти обміну речовин; забезпечує гомеостаз разом з іншими органами).
(Учні записують в зошит схему будови сечовидільної системи та її функції).
Є питання по даному пункту?

Пригадайте, які органи належать до сечовидільної системи людини. Що таке внутрішнє середовище організму?

Виділення — важливий етап обміну речовин. У процесі обміну речовин постійно утворюються кінцеві продукти окиснення жирів, білків і вуглеводів, які вже не потрібні та навіть шкідливі для організму, а тому повинні бути виведені з нього.

Кінцевими продуктами розпаду вуглеводів та жирів є вода та вуглекислий газ. Піл час розпаду білків, крім вуглекислого газу й води, утворюється сечовина, сечова кислота та інші сполуки.

Кінцеві продукти обміну речовин надходять у кров, а далі виводяться назовні через шкіру, органи дихальної, травної та сечовидільної систем. Певна кількість води та розчинених у ній сечовини та мінеральних солей виводяться через потові залози. Вуглекислий газ і водяна пара виділяються через легені. Печінка знешкоджує різні отруйні речовини, надлишки гормонів, продукти обміну гемоглобіну та білків. У складі жовчі вони надходять у кишечник, а з нього — з калом назовні. З калом також виводиться деяка частина води.

Основна частина кінцевих продуктів обміну речовин (близько 60 %) виділяється через сечовидільну систему. Із сечею, яка утворюється в нирках, виходить надлишок води, у якій розчинені кінцеві продукти розпаду, в основному білкового обміну (сечовина, креатинін); мінеральні солі (натрію хлорид, солі амонію) та шкідливі для організму речовини (сполуки важких металів, пестициди, синтетичні барвники). Із сечею виділяються також гормони, вітаміни тощо.

Будова та функції сечовидільної системи. Як вам уже відомо, органами сечовидільної системи є: нирки, сечоводи, сечовий міхур і сечівник (сечовипускальний канал) (іл. 68).

Нирка (іл. 68) — парний орган бобоподібної форми. Розташована в черевній порожнині по обидва боки хребта на рівні попереку. Маса однієї нирки в дорослої людини в середньому становить 150 г.

ВИДІЛЕННЯ — це фізіологічний процес, що забезпечує звільнення організму від шкідливих і непотрібних продуктів обміну речовин.

Будова нирки зумовлена її основними функціями: видільною (виділення з організму кінцевих продуктів обміну) та регуляторною (регулює водно-сольовий баланс, артеріальний тиск; об’єм рідин внутрішнього середовища організму).

На увігнутому внутрішньому боці нирки є заглиблення — так звані ниркові ворота, через які проходить сечовід, ниркові артерії та вени, нерви, лімфатичні судини (іл. 68, 69 а). Зверху нирка вкрита щільною сполучнотканинною оболонкою.

Нирка утворена двома шарами: зовнішнім — кірковим і внутрішнім — мозковим.

У кірковому шарі містяться нефро-ни — структурно-функціональні одиниці нирки (іл. 69 б), а у мозковому шарі — збірні трубочки. Вони, зливаючись, утворюють збірні протоки, які формують ниркові пірамідки.

Ниркові пірамідки відкриваються на вершинах отворами (нирковими сосочками) в ниркові чашки, що об’єднуються в ниркову миску, від якої відходить сечовід.

Сечовід (іл. 68, 69)— це парний орган у вигляді циліндричної трубки діаметру 4-9 мм (завдовжки 30-35 см). Він з’єднує нирку із сечовим міхуром — непарним порожнистим органом, який лежить у передній частині порожнини малого тазу та вмішує в середньому 500 мл сечі. М’язова оболонка його стінки утворена непосмугованими м’язами, розміщеними у три шари. їх скорочення спричиняє випорожнення сечового міхура. Вихід із сечового міхура оточений круговими м’язами, які утворюють сфінктер, що забезпечує періодичне сечовипускання. Сечівник з’єднує сечовий міхур із зовнішнім середовищем.

Нефрон (іл. 69 б) — найважливіша складова нирки, утворений нирковим тільцем і системою звивистих канальців. До складу ниркового тільця входить чашоподібна капсула, між стінками якої утворюється щілина — порожнина капсули. У капсулі міститься клубочок капілярів. Капсула розташована в кірковому шарі, від неї відходить звивистий ка-налець першого порядку, який іде до мозкового шару і, вигинаючись, утворює петлю. Петля повертається в кірковий шар і там утворює звивистий каналець другого порядку, який впадає у збірну трубочку. Стінки всіх структур нефрона утворені одношаровим епітелієм.

Виділення. Органи сечовидільної системи: нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник. Нефрон

Органи виділення тісно пов’язані з іншими органами, які виконують видільну функцію: якщо будь-який з них вийде з ладу, інші беруть на себе його функції. Якщо погано працюють нирки — їм допоможуть потові залози, які починають виводити більше речовин, що мали б виводити нирки: сечовину, сечову кислоту тощо. Якщо печінка втрачає здатність забирати з крові жовчні пігменти (фарбувальні речовини, що входять до складу жовчі), нирки намагаються вивести якомога більше їх із сечею.

Контрольні питання.

1. Що таке виділення?

2.Поясніть біологічне значення виділення з організму продуктів обміну речовин.

3. Які органи утворюють сечовидільну систему?

4. Які речовини видаляються з сечею?

5. Які функції виконують органи сечовидільної системи?

6. Схарактеризуйте будову та функції нирок.

7. Що є елементарною структурною та функціональною одиницею нирки?

8. Яку будову має нефрон?

9. Яке значення для роботи нирок має їх багате кровопостачання?

10. У чому полягає взаємозв’язок між будовою та функціями нирки?

11. Маса нирки становить 1/160 маси тіла людини. Але на функціонування нирки затрачається 1/11 частина енергії, яка продукується в організмі. Прокоментуйте наведену інформацію.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Питання до учнів

1. Які органи виконують видільні функції?

2. Які речовини й чому виводяться з організму людини?

Самостійна робота учнів

1. Порівняйте видільні системи риб, амфібій, рептилій, птахів і ссавців.

2. Яке значення має подвійна капілярна мережа в нирках? (Така будова капілярної мережі нирок сприяє швидкому видаленню з організму не потрібних йому речовин)

V. Домашнє завдання

ІІ ЕТАП ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ОЛІМПІАДИ ШКОЛЯРІВ З БІОЛОГІЇ

2015-2016 н. р.

8 клас

Теоретичний тур

Завдання групи А

Уважно прочитайте запитання.

Подумайте, який із запропонованих варіантів відповідей є правильним.

Із запропонованих варіантів відповідей вірним є тільки один

1. Виберіть твердження, яке характеризує всі вищі рослини:

а) мають архегонії;

б) мають зміну поколінь;

в) домінує нестатеве покоління;

г) мають вегетативні органи - корінь, стебло, лист;

д) утворюють плоди.

2. Стрижневу кореневу систему мають:

а) жито й пшениця;

б) конвалія й подорожник;

в) черемша й грицики;

г) ромашка й кульбаба;

д) часник і перстач.

3. Як називається мембрана, що оточує вакуолі в цитоплазмі рослинних клітин:

а) тонопласт;

б) плазмолема;

в) цитозоль;

г) тилакоїди;

д) каріоплазма.

4. Яка тканина додаткових коренів вишні бере участь у заживленні ран й утворенні пагонів:

а) ксилема;

б) епідерма;

в) флоема;

г) склеренхіма;

д) паренхіма.

5. Розділ ботаніки, що вивчає

різноманітність та будову плодів:

а) альгологія;

б) ліхенологія;

в) бріологія;

г) карпологія;

д) мікологія.

6. Розщеплення вуглеводів у клітинах

листків картоплі є результатом:

а) транспірації;

б) дихання;

в) мінералізації;

г) фотосинтезу;

д) фототаксису.

7. У нижчих грибів, на відміну від

вищих:

а) клітини вкриті клітинною стінкою

з целюлози;

б) гіфи без перегородок;

в) немає мітохондрій;

г) відсутнє аеробне дихання;

д) автотрофне живлення.

8. Яка з названих тварин має целом:

а) гідра прісноводна;

б) корзинка Венери;

в) палоло;

г) рапана;

д) губка бадяга.

9. Яким інфекційним захворюванням характерний трансмісивний механізм передачі:

а) холера, бруцельоз;

б) скарлатина, коклюш;

в) чума, туляремія;

г) правець, гонорея;

д) ангіна, грип.

10. Як називаються органи рівноваги у

медуз:

а) трихоцисти;

б) статоцисти;

в) спороцисти;

г) ропалії;

д) таксиси.

Вписати в таблицю варіанти правильних відповідей:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

8 клас Завдання групи Б

Уважно прочитайте наступні запитання.

Подумайте, які з запропонованих варіантів відповідей є правильними.

У завданнях цієї групи з п’яти варіантів відповідей

вірними можуть бути від одного до п’яти

1. Укажіть перелік тканин, що належать рослинному організму:

а) твірна;

б) епітеліальна;

в) провідна;

г) механічна;

д) покривна.

2. До комахоїдних рослин належать:

а) непентес;

б) дзвінець;

в) очанка;

г) пухирник;

д) росичка.

3. Хемоавтотрофне живлення притаманне:

а) сіркобактеріям;

б) нітрифікуючим бактеріям;

в) ціанобактеріям;

г) зеленим бактеріям;

д) залізобактеріям.

4. Які з рослин належать до монокарпічних:

а) морква;

б) горох;

в) суниці;

г) агава;

д) бамбук.

5. Відсутність джгутикових стадій є

характерною ознакою для:

а) спірогіри;

б) порфіри;

в) ламінарії;

г) кораліни;

д) філофора.

6. До трубчастих грибів не належать:

а) печериця;

б) підосичник;

в) маслюк;

г) глива;

д) боровик.

7. Білатеральну симетрію тіла мають:

а) плоскі черви;

б) скляні губки;

в) сцифоїдні медузи;

г) головоногі молюски;

д) кісткові риби.

8. Органи виділення - метанефридії - мають:

а) піскожил;

б) трихінела;

в) дощовий черв'як;

г) нереїс;

д) гострик.

9. Укажіть характерні ознаки збудника

правця:

а) захворювання спричинюють бактерії виду клострідіум тетані;

б) переважно одноклітинні;

в) переважно багатоклітинні;

г) живлення гетеротрофне;

д) розмножуються за допомогою спор.

10.Первинну порожнину тіла мають:

а) коловертка;

б) аскарида свиняча;

в) стеблова нематода;

г) п'явка кінська;

д) волосоголовець.

11.Фільтраторами є:

а) кальмар гігантський;

б) беззубка річкова;

в) ставковик малий ;

г) мідія звичайна;

д) дрейсена.

Вписати в таблицю варіанти правильних відповідей:

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
А
Б
В
Г
Д

8 клас

Завдання групи В

Уважно прочитайте наступні запитання.

Подумайте, які з запропонованих варіантів відповідей є правильними.

Спосіб відповіді на ці запитання вказано в кожному з них

1. Установіть відповідність між групою прокаріотів та ознаками, що їм притаманні:

1. Бульбочкові бактерії

2. Ціанобактерії

3. Нітрифікуючі бактерії

4. Лактобактерії

А. Здатні до хемосинтезу

Б. Здатні до фотосинтезу

В. Здатні до азотфіксації

Г. Здатні до бродіння

Д. Здатні до паразитизму

	А	Б	В	Г	Д
1.
2.
3.
4.

2. Установіть відповідність між формою бактеріальних клітин та їх назвами:

1. Паличкоподібні

2. Кулясті

3. Звивисті

4. Комоподібні

А. Вібріони

Б. Спірили

В. Пріони

Г. Монококи

Д. Бацили

	А	Б	В	Г	Д
1.
2.
3.
4.

3. Установіть послідовність утворів, які забезпечують виділення кисню з листків клену:

А. Зовнішня мембрана стовпчастих

клітин мезофіли

Б. Строма хлоропластів

В. Продихова щілина нижньої

епідерми листка

Г. Міжклітинники мезофіла

	А	Б	В	Г
1.
2.
3.
4.

4. Установіть послідовність переміщення органічних речовин для відкладання про запас у тканинах стебла:

А. Флоема лубу

Б. Серцевинні промені деревини

В. Паренхімні клітини серцевини

Г. Клітини мезофілу листка

	А	Б	В	Г
1.
2.
3.
4.

5. Установіть відповідність між типом суцвіття та рослинами, які їх мають:

1. Колос

2. Сережка

3. Китиця

4. Зонтик

А. Черемха, капуста, конвалія

Б. Подорожник, осока, вербена

В. Вишня, цибуля, часник

Г. Овес, бузок,виноград

Д. Верба, тополя, горіх

	А	Б	В	Г	Д
1.
2.
3.
4.

6. Установіть відповідність між типами плодів та їх визначеннями:

1. Горіх

2. Біб

3. Ягода

4. Яблуко

А. Сухий, багатонасінний розкривний

плід з насінням, розташованим на стулках

Б. Соковитий однонасінний плід з

дерев'янистим ендокарпієм

В. Соковитий багатонасінний несправжній плід з плівчастими камерами для насіння

Г. Соковитий багатонасінний плід зі

шкірястим екзокарпієм

Д. Сухий однонасінний плід із

здерев'янілим оплоднем

	А	Б	В	Г	Д
1.
2.
3.
4.

7. Установіть послідовність руху крові двостулкових молюсків, починаючи із серця:

А. Шлуночок серця з артеріальною

кров'ю

Б. Дві аорти (передня й задня), які розгалужуються на артерії й капіляри в тканинах

В. Рух венозної окисненої крові за допомогою зябрових сердець через зябра

Г. Рух венозної крові по венах через нирки, де очищується від продуктів обміну

Д. Рух артеріальної крові по

зябрових венах до двох

передсердь

	А	Б	В	Г	Д
1.
2.
3.
4.
5.

8. Установіть відповідність між гельмінтозами та збудниками, що їх спричинюють:

1. Трихоцефальоз

2. Дракункульоз

3. Ентеробіоз

4. Трихінельоз

А. Ришта

Б. Волосоголовець

В. Гострики

Г. Аскарида

Д. Трихінела

	А	Б	В	Г	Д
1.
2.
3.
4.

9. Установіть відповідність між відділом вищих спорових рослин та їх особливостями:

1. Мохоподібні

2. Плавуноподібні

3. Хвощеподібні

4. Папоротеподібні

А. Поява насіння і внутрішнього запліднення

Б. Членисте тіло й відсутність листків

В. Домінування гаметофіта

Г. Тривалий розвиток гаметофіта

Д. Наявність сорусів і вайїв

	А	Б	В	Г	Д
1.
2.
3.
4.

10. Установіть відповідність між способом природного розмноження та групою рослин:

1. Стебловими паростками

2. Кореневими паростками

3. Стебловими бульбами

4. Кореневими бульбами

А. Обліпиха, бузок

Б. Топінамбур, картопля

В. Пшінка, батат

Г. Суниці, перстач

Д. Осика, тополя

	А	Б	В	Г	Д
1.
2.
3.
4.

Цікаві біологічні задачі

1. У кого більше ніг: у п’яти восьминогів або у чотирьох кальмарів?

(5-8 = 4-10 = 40)

2. У крокодила багато особливостей. Наприклад, у ротовій порожнині в нього відсутні слинні залози, нема і сечового міхура, але раніше найбільшою загадкою для вчених було те, що в шлунку дорослого крокодила завжди знаходиться багато важкого каміння. Навіщо крокодилу каміння в шлунку? {Каміння в шлунку полегшує плавання крокодила, надаючи йому більшої стійкості у воді)

3. На трьох дубах по шість горіхів.

Скільки горіхів усього?

(Жодного, горіхи на дубі не ростуть.)

4. Які рослини в лісі можуть замінити каву?

(Коріння кульбаби, цикорію дикого, підсмажені жолуді)

5. Яка рослина «вбиває» звіра? (Звіробій)

6. Якими рослинами можна помити в лісі руки? (Мільнянка лікарська,

вороняче око, ягоди бузини)

7. Яка сучасна назва овочевої культури, що в перекладі з італійської означала «золоте яблуко»? {Помідор)

8. Яку рослину в Україні називають «другим хлібом»? (Картоплю)

9. Як у XVI—XVII ст. називали бульби картоплі? («Чортовим яблуком»)

10. Як називається одна з основних жироолійних рослин, що вирощують в Україні? (Соняшник)

11. Яку рослину, що росте в Карпатах, називають «квіткою мужніх»? (Едельвейс)

Хто швидше й більше

1. Найшвидша тварина на суші. (Гепард)

2. Коли температура тіла горобця нижче — улітку або взимку? (Однакова)

3. Кит — риба або звір? (Звір)

4. У якій країні діє закон, що забороняє вбивати корів? (В Індії)

5. Соком якої рослини виводять бородавки? (Чистотілу)

6. Скільки років зберігається хвоя в сосни? (Два-три роки)

7. Як перекладається з грецької мови слово «крокодил»? (Кам’яний черв’як)

8. Які тварини сплять з розплющеними очима? (Риби та змії)

9. Яка тварина плаває задом наперед? (Річковий рак)

10. У яких птахів крила покриті лускою? (У пінгвінів)

«Веселі задачі»

Журавель на одній нозі в болоті важить 8 кг.
Скільки важить журавель на двох ногах? (8 кг)
Летіли горобці, сіли на стовпці.
Як сядуть по два — один стовпець зайвий,
Як сядуть по одному —один горобець зайвий.
Скільки горобців і скільки стовпців?
(Чотири горобці, три стовпці)

Летіли гуси, один попереду, два позаду,
Два попереду, один позаду,
Один між двома і троє вряд.
Скільки гусей летіло?
(Троє гусей)

Зліва стоїть хлопець, справа — дівчина,
А посередині півень яйце зніс.
Хто з дітей швидше ухватить яйце? (Півень яєць не несе)
Гусак важить 3 кг і ще 2/3 гусака.
Скільки важить гусак? (5 кг)

Сова з’їдає за ніч вісім мишей.
Скільки мишей за ніч з’їсть сім’я сови,
якщо вона має трьох дітей. (32 миші)
Над селом літали птахи: Дятел шість годин літав,
Короїдів поїдав,
Щогодини вісім їв.
Скільки знищив шкідників?
(48 шкідників)
Голуб, шпак, дві черепахи,
Три ворони, чиж-невдаха.
Скільки там летіло птахів?
(6 птахів)

Для практичного використання Біологія 10 клас

Поданий матеріал рекомендую використовувати вчителям біології, старшокласникам, абітурієнтам.

Одиниці вимірювання

В біології використовуються основні та похідні одиниці міжнародної системи одиниць (СО): довжини, маси, енергії, роботи, теплоти тощо.

Одиниці довжини – метр (м).

1 м = 10 дм =100 см = мк = нм, 1 нм = м.

Одиниці маси – кілограми (кг).

1 кг = г (грамів); 1 г = нг (нанограмів);

1 дальтон – одиниця молекулярної маси, яка дорівнює масі атома Гідрогену.

Одиниця енергії, роботи та кількості теплоти - джоуль (Дж).

1 Дж = ерг = 0,2388 кал; 1 кал = 4,1868 Дж.

У процесі розв’язування будь-якої задачі виділяють певні етапи.

1. Аналіз задачі. Уважно прочитайте зміст задачі, осмисліть її та визначте:

ü до якого розділу чи темі належить задача,

ü знайдіть, що дано і що необхідно знайти.

2. Скорочений запис умови.

ü За допомогою умовних позначень коротко запищіть, що дано і що треба знайти (як на уроках хімії чи фізики).

ü Подумайте, які з постійних відомих вам величин ви можете використати при рішенні задачі, запишіть їх.

3. Оформлення запису задачі.

Місце, що залишилось після короткого запису умови задачі, умовно поділіть на дві частини. В лівій частині запишіть данні, які ви будете використовувати, справа – рішення. Дій у задачі може бути декілька. Записуйте їх так: 1) …; 2) …; 3) … тощо.

4. Розв’язування задачі.

ü Розв’язуйте задачу поетапно.

ü На кожному етапі стисло формулюйте запитання.

ü Ретельно перевіряйте результати розрахунків.

ü Перевірте, чи всю інформацію з умови задачі використано.

ü За необхідністю оберіть інший спосіб розв’язування.

5. Завершальний етап.

Перевірте правильність розв’язування в цілому, сформулюйте і запишіть остаточну відповідь.

4.1. Приклади та рекомендації для розв’язання задач на молекулярні основи спадковості.

Під час розв’язання таких задач необхідно пам’ятати, що:

· довжина одного нуклеотида, або відстань між двома сусідніми вздовж осі ДНК, становить 0,34 нм;

· середня молекулярна маса одного нуклеотида 345 умовних одиниць;

· середня молекулярна маса однієї амінокислоти дорівнює 100 умовних одиниць;

· молекула білка в середньому складається з 200 амінокислот;

· кожну амінокислоту в білковій молекулі кодує триплет нуклеотидів і-РНК (під час трансляції);

· для визначення довжини гена (l) враховують кількість нуклеотидів, яка міститься в одному ланцюзі ДНК;

· для визначення молекулярної маси гена (Mr) враховують кількість нуклеотидів, що міститься у двох ланцюгах ДНК;

· трансляція здійснюється згідно з генетичним кодом;

· для всіх ДНК виконується правило Чаргаффа: А=Т; Г=Ц;

· А+Г = Т+Ц (вміст пуринових азотистих основ – аденіну і гуаніну – дорівнює вмісту піримідинових азотистих основ – тиміну і цитозину);

· сума всіх нуклеотидів в молекулі ДНК або РНК (А+Т+Г+Ц чи А+У+Г+Ц) становить 100%.

Задача 1.

На фрагменті одного ланцюга ДНК нуклеотиди розташовані в послідовності, показаній нижче.

… АГТАЦГГЦАТГТАГЦ …

1. Намалюйте схему структури дволанцюгової молекули ДНК.

2. Якою є довжина в нанометрах цього фрагмента?

3. Якою є маса дволанцюгового фрагмента.

Розв’язання

1. Керуючись властивістю ДНК, здатністю до самовідтворення (реплікації), в основі якого лежить комплементарність, запишемо схему дволанцюгової ДНК:

ДНК:

2. Довжина одного нуклеотида, або відстань між двома сусідніми вздовж осі ДНК, становить 0,34 нм. Довжина дволанцюгового фрагмента дорівнює довжині одного ланцюга.

l = 15 х 0,34 = 5,1 (нм) (15 - кількість нуклеотидів в одному ланцюгу).

3. Середня молекулярна маса одного нуклеотида 345 умовних одиниць, молекулярна маса фрагмента ДНК:

Мr = 345 х 15 = 5175 (а.о.м) (30 – кількість нуклеотидів у двох ланцюгах).

Відповідь. Другий ланцюг фрагмента ДНК має таку структуру: ТЦА – ТГЦ – ЦГТ – АЦГ – ТЦГ ; довжина фрагмента ДНК – 5,1 нм; молекулярна маса фрагмента ДНК – 5175 а.о.м.

Задача 2.

Фрагмент першого ланцюга ДНК має таку нуклеотидну послідовність: ТАЦАГАТГГАГТЦГЦ. Визначте послідовність мономерів білка, закодованого фрагментом другого ланцюга ДНК.

Розв’язання

ДНК: -	ТАЦ	-	АГА	-	ТГГ	-	АГТ	-	ЦГЦ-
	\|\|\|		\|\|\|		\|\|\|		\|\|\|		\|\|\|
-	АТГ	-	ТЦТ	-	АЦЦ -		ТЦА	-	ГЦГ-
іРНК: -	УАЦ	-	АГА	-	УГГ	-	АГУ	-	ЦГЦ-
Білок: -	тир	-	арг	-	трип	-	сер	-	арг-

Відповідь. Послідовність мономерів білка: тирозин – аргінін – триптофан – серин – аргінін.Задача 3.

Задача 3.

Фрагмент ланцюга А білка нормального гемоглобіну складається із 7 амінокислот, розміщених у такій послідовності:

вал – лей – лей – тре – про – глн – ліз.

1. Яка будова фрагмента іРНК, що є матрицею для синтезу цього фрагмента молекули гемоглобіну?

2. Яка будова фрагмента ДНК, що кодує дану іРНК?

3. Розв’язання-відповідь

Білок:

вал

лей

тре

про

гли

ліз

іРНК:

ГУУ

УУА

АЦУ

ЦЦУ

ЦАА

ААА

ДНК:

ЦАА

ААТ

ТГА

ГГА

ГТТ

ТТТ

|||

ГТТ

ТТА

АЦТ

ЦЦТ

ЦАА

ААА

Задача 4.

Біохімічний аналіз показав, що іРНК має 30% аденіну, 18% гуаніну та 20% урацилу. Визначте частку (у %) кожного нуклеотида у відповідному фрагменті дволанцюгової ДНК?

Розв’язання

Дано:

= 30%;

= 18%;

= 20%.

- ? - ?

- ?

Визначаємо відсоток цитозинових нуклеотидів у даній іРНК:

=100% - ( + + ) =

= 100% - (30% +20% + 18%) = 32%.

Визначаємо відсоток аденінових і тимінових нуклеотидів (окремо) у фрагменті ДНК:

= = ( + ) : 2 = (30% + 20%) : 2 = 25%.

Визначаємо відсоток гуанінового і цитозиновог нуклеотидів (окремо) у фрагменті ДНК:

= ( + ) : 2 = (18% + 32%) : 2 = 25%.

Відповідь. Частка кожного нуклеотида у відповідному фрагменті дволанцюгової ДНК становить 25%.

Задача 5.

Білок складається зі 124 аміноліслот. Порівняйте відносні молекулярні маси білка та гена, який його кодує.

Розв’язання

Дано:

Склад білка – 124 амінокислоти;

Мr(амінокислоти) = 100;

Мr(нуклеотида) = 345.

Мr(гена) - ? Мr(білка) - ?

1). Визначаємо відносну молекулярну масу білка:

124 х 100 = 12400.

2). Визначаємо кількість нуклеотидів у складі гена, що кодує даний білок: 124 х 3 х 2 = 744 (нуклеотиди).

3). Визначаємо відносну молекулярну масу гена:

744 х 345 = 256 680.

4). Визначаємо, у скільки разів ген важчий за білок:

256 680 : 12400 = 20,7 (рази).

Відповідь. Відносна молекулярна маса гена у 20,7 рази більша, ніж кодованого білка.

Задачі з молекулярній біології :

1. У молекулі ДНК цитозінових нуклеотидів припадає на частку 18%. Визначити процентний вміст інших нуклеотидів, що входять в молекулу ДНК.

2. Визначити амінокислотний склад поліпептиду, який кодується послідовністю і-РНК: ЦЦА ЦЦУ ГГУ УУУ ГГЦ .

3. Ферменти, що здійснюють реплікацію ДНК, рухаються із швидкістю 0,6 мкм в хв. Скільки часу знадобиться для подвоєння ДНК в хромосомі, що має 500 репликонов, якщо довжина кожного реплікона 60 мкм?
4. Дослідження показали, що 34% загального числа нуклеотидів і-РНК доводиться на гуанин, 18% на урацил, 28% на цитозин, 20% на аденин. Визначити процентний склад азотистих основ дволанцюгової ДНК, зліпком з якою є вказана і-РНК.

5. Ділянка молекули білка має будову: про-лиз-гис-вал-тир. Скільки можливих варіантів будови фрагмента молекули ДНК кодує цю частину молекули білка?

6. Велика з двох ланцюгів білка інсуліну (ланцюг В) починається з наступних амінокислот: фен-вал-асп-глу-гис-лей. Напишіть послідовність нуклеотидів молекули ДНК, що зберігає інформацію про цю ділянку білка.

7. Ділянку гена має наступна будова: ЦГГ ЦГЦ ТЦА ААА ТЦГ... Вкажіть будову відповідної ділянки того білка, інформація про який закодована в даному гені.

8. Антикодони молекул Т-РНК містять наступні нуклеотиди: АГУ ГЦА ЦГУ УАГ ААА УУА. Визначте послідовність амінокислот, що доставляються в рибосому цими молекулами Т-РНК.
9. Складний білок складається з чотирьох поліпептидних ланцюгів, кількість амінокислот в кожній з них : 116, 134, 162, 148. Яка довжина оперону, що кодує цей білок, якщо його функціональна частина містить 372 нуклеотиди? Розмір одного нуклеотиду 0,34 нм.
10. Зміст нуклеотидів в ланцюзі і-РНК складає: цитозин – 20 аденин - 25 урацил - 23 гуанин – 32. Визначте процентний вміст нуклеотидів ділянки молекули ДНК, що є матрицею для цієї РНК.

Гормон росту людини (соматотропін) – білок, що містить 191 амінокислоту. Скільки кодуючи нуклеотидів і триплетів входить до складу гена соматотропіну?

Розв’язання

Одну амінокислоту кодує триплет нуклеотидів , отже, до складу гена соматотропну входить 191 триплет.

191 х 3 = 573 (нуклеотиди) – один ланцюг;

573 х 2 = 1146 (нуклеотидів) – обидва ланцюги.

Відповідь. До складу гена соматотропну входить 191 триплет, що містить 1146 нуклеотидів (обидва ланцюги гена).

Задача 7.

У хворого на синдром Фанконі (порушення утворення кісткової тканини) із сечею виділяються амінокислоти, яким відповідають наступні триплети іРНК: АУА, ГУЦ, АУГ, УЦА, УУГ, УАУ, ГУУ, АУУ. Визначте, які амінокислоти виділяються із сечею у хворих на синдром Фанконі (див. таблиця «Генетичний код»).

Розв’язання

Амінокіслоти: ілей, вал, мет, сер, лей, тир, вал, ілей.

Відповідь. У хворих на синдром Фанконі виділяються із сечею такі амінокислоти: ізолейцин, валін, метіонін, серін, лейцин, тирозин.

Екзон –інтронна організація генома.

Більшість структурних генів еукаріот (ділянки ДНК) внутрішньо неоднородні. Вони складаються з екзонних (інформативних) та інтронних (безінформаційних) фрагментів.

Під час транскрипції в ядрі спочатку синтезується про-іРНК (незріла), яка має в собі як екзони, так і інтрони. Далі за допомогою комплекса ферментів безінформаційні ділянки вирізаються та руйнуються, а інформативні з’єднюються в новий полинуклеотидний ланцюг – зрілу іРНК. Механізм дозрівання іРНК в ядрі називається сплайсингом.

Задача 1.

Фрагмент ланцюга молекули ДНК містить 1100 нуклеотидів , з них 100, 120, і 130 нуклеотидів утворюють інтронні ділянки. Визначте, скільки амінокислот кодує цей фрагмент ДНК:

Дано:

N (ДНК-нуклеотидів) - 1100;

N (інтронних нуклеотидів) – 100,

120, 130.

N (амінокислот) -?

Розв’язання:

1). 100 + 120 + 130 = 350 ( кількість нуклеотидів, які утворюють інтронні ділянки);

2). 1100 – 350 = 750 ( кількість нуклеотидів, які утворюють екзонні ділянки);

3). 750 : 3 = 250 (амінокислотних залишків).

Відповідь. Цей фрагмент ДНК кодує 250 амінокислот.

Задача 2.

Структурний ген (фрагмент молекули ДНК) містить 384 цитозинових нуклеотидів, що становить 20% від їх загальної кількості. В екзонних ділянках цього гена закодовано білок, який складається із 120 амінокислотних залишків.

1. Який нуклеотидний склад гена?

2. Яка відносна молекулярна маса інтронних ділянок гена?

3. Наскільки зріла іРНК коротша за про-іРНК?

Дано:

N(Ц-нуклеотидів) – 384 (20%);

N(амінокислот у білку) – 120;

L(нуклеотида) – 0,34 нм;

Мr(нуклеотида) – 345.

1. Нуклеотидний склад гена -?

2. Мr(інтронних ділянок гена) - ?

3. Наскільки зріла іРНК коротша за про-іРНК -?

Розв’язання

1. Визначаємо загальну кількість нуклеотидів у фрагменті ДНК. Оскільки на цитозинові нуклеотиди припадає 20% від їх кількості, то загальна кількість нуклеотидів становить:

384 нуклеотидів – 20%;

Х нуклеотидів – 100%;

Х = = 1920 (нуклеотидів);

За принципом компліментарності:

Г = Ц = 384 нуклеотиди = 20%. Звідси: А = Т = = 30%.

384 нуклеотиди – 20%;

Х нуклеотидів – 30%; х = = 576 9нуклеотидів);

А = Т 576 нуклеотидів.

2. Знаходимо кількість нуклеотидів у екзонних ділянках гена:

1203 х 2 = 720 (нуклеотидів).

Знаходимо кількість нуклеотидів у інтронних ділянках гена:

1920 – 720 = 1200 (нуклеотидів).

Знаходимо відносну молекулярну масу інтронних ділянок гена:

Mr (інтр. ділянок гена) = 1200 х 345 = 414 000.

3. Довжина молекули про-іРНК дорівнює довжині структурного гена:

l(про-іРНК) = (384 + 576) х 0,34 = 326,4 (нм).

Зріла іРНК складається лише з інформативної частини. Її довжина становить:

l(зрілої РНК) = 120 х 3 х 0,34 = 122,4 (нм).

Різниця в довжині про-іРНК та зрілої іРНК складає:

326,4 нм – 122,4 нм = 204 нм.

Відповідь. 1. Ген містить по 576 аденінових і тимінових нуклеотидів, і по 384 гуанінових і цитозинових нуклеотиди. 2. Відносна молекулярна маса інтронних ділянок гена – 414 000. 3. Різниця в довжині між про-іРНК та зрілою іРНК – 204 нм.

Вчитель біології

Загальна кількість переглядів сторінки

Конспекти уроків та завдання

Для практичного використання Біологія 10 клас

Поданий матеріал рекомендую використовувати вчителям біології, старшокласникам, абітурієнтам.

Немає коментарів: